Ольга Львівська область 03.04.22

Слава Україні! Доброго дня п. Андрію . Найперше дякую , що доля колись звела мене з Вами. Хочу подякувати Вам за допомогу , яку Ви вислали для мене. Ці гроші я витратила на діток, які проживають у нас. Добре , що ви збираєте історії простих людей. Я описала свої переживання зустрічі з людьми, яких війна вигнала з дому і справи , які я роблю , щоб Україна перемогла, щоб кожна дитина вернулася у свою домівку. Можете зайти на мою сторінку у фейсбуку , я не публікую фотографій , але там є пости подяки людей , які стали для мене дорогими.

Війна… Це страшне слово прийшло в кожну українську сім’ю 24 лютого 2022 року. О 4.15 мені подзвонила дочка куми, яка проживає у Канаді з словами « Вставайте почалася війна». Кожен, хто почув ці слова відчув страх і паніку.

Після себе опановуєш і починаєш думати, що робити?

В перший день війни я пішла на роботу. В навчальному закладі є бомбосховище і цілий день ми з колегами готували бомбосховище. В цей день було оголошено, що ми переходимо на онлайн навчання.

Проживаючи в прикордонні я побачила величезну кількість машин, які рухалися в сторону кордону. Хтось зупинявся біля місцевого магазину купляв продукти, а хтось прямував дальше. В перший день війни біля сміттєвого баку я знайшла котика , якого в контейнері залишили господарі. Напевно вирішили не брати за кордон. Тепер він має нових господарів. Цілий день це були переживання і страх.

День пройшов і настав новий день 2 день війни. На кордоні утворилися величезні і черги. Черга з машин була 28 кілометрів. Близько обіду нам подзвонили з відділу освіти, щоб « Школярик» їхав у Шегині і забрав мам і дітей , які вже цілу добу були у черзі на кордоні, Вночі температура була -12 С щоб ми їх відігріли, нагодували . Так , як при навчальному закладі є ЗДО ми мали таку можливість. Мені подзвонила директор НВК о 17.00 . І повідомила , що до нас везуть 12 мам і 26 дітей. Найменша дитина мала 6 місяців. Зразу постало питання , чим ми їх нагодуємо ? Набравши з дому продуктів я пішла в магазин купити чай. Кожен хто почув , що до школи везуть біженців вирішив допомогти чим може. З одного кулька вийшло ,аж чотири великих кульки. А поки я зайшла до навчального закладу нас стало вже 5 де кожен ніс ,що міг . Ми несли величезні кульки,. Мої колеги напекли налисників , наварили макаронів по флотськи, зварили картоплю і зробили підливу.

І ось школярик привіз мам з дітьми. Я ніколи не забуду ті сльози відчаю, дітей і мам. Кожен хотів теплого чаю і спати. Я не забуду ноги Софії , де був на цілу п’яту мозіль , вона йшла 28 кілометрів до кордону, а мама на руках несла молодшого братика Єгора 5 років, який на ходу засипав. З машин зробився затор і свою машину вони залишили за 28 кілометрів від кордону. А вночі половина дітей дістали температуру так , як перехолодилися на кордоні. Зранку в суботу 26.02. мені подзвонила одна із мам Ірина і повідомила, що 14 дітей мають температуру потрібні ліки . Я викликала місцеву фельдшерку п. Стефу ,щоб та оглянула дітей , а також лікаря Наталію вони вже 6.30 були в ДНЗ. Діти тяжко дихали і сильно кашляли . Їх потрібно було лікувати. Але кожна мама мріяла дістатися кордону і залишити це пекло. Бо біженці були з Харкова, Чернігова, Рівного, Кіровограда. . Вони весь час твердила , що Путін завтра буде у нас, що в Харкові , Києві , Чернігові вже є руйнування. Маленькому Данилові дали сироп , який трошки збив температуру. І Наталія попросила , щоб ми її доставили до кордону , це 9 км. Приїхав бус і три мами і 8 дітей відправили у Шегині. Де знову на кордоні були страшні черги . І тут Наталія впала перед пограничниками на коліна , що у неї хвора маленька дитина, і показала заключення лікаря, а по другий бік кордону зі сторони Польщі її чекала уже швидка з родичами . Кожен має серце і їх всіх (трьох мам і 8 дітей) пограничники впустили через пас де проїзджають машини. Пізніше всі польські канали показували , як швидка зустрічає хвору дитину. Можливо колись на основі цього епізоду знімуть кіно, , а зараз це історії простих людей , які побачили жахіття . Пройшло ще два дні решта дітей потроху почали виздоровлювати . Вночі з понеділка на вівторок нам подзвонили з кордону, бо всі знали що в нас є хворі діти , що можна мам з дітьми відправити в Польщу. І ось «Школярик» вночі 0 1.30 підїхав , щоб забрати 9 мам і 18 дітей, в кожного був страх , відчай , що буде на кордоні ? Я ніколи не забуду сліз відчаю кожної мами і слів подяки . Ще нам хлопці з самооборони підсадили трьох дівчат з Харкова , бо « мостиський барига» таксист хотів з них по 4 тис. гр. І коли вони зайшли в автобус я побачила в їхніх очах страх. Їм обіцяли кордон за гроші , а місцева самооборона почала виховувати таксиста баригу. Але ми їх заспокоїли, що вони до кордону заїдуть безплатно, щей без проблем перейдуть до Польщі Всі щасливо пройшли через пас машин і ми ще не доїхали додому , а як вони подзвонили , що вже в Польщі і їх оглядають лікарі.

Зранку прибравши садочок разом з колегами , я зробила заявку в … воєнну адміністрацію , що ми можемо прийняти дітей з дитячого будинку. І ось в неділю 06. 03. 2022 до мене подзвонила директор дитячого будинку Світлана Володимирівна, яка подякувала , що ми готові прийняти їхніх діток . Було з нею узгоджено багато деталей , повідомлена кількість діток , супроводжуючого персоналу, їхніх власних дітей. Перед нами постало багато різних проблем і це потрібно було вирішити до 07.03 до 15.00 приблизна година заїзду діток до нас . Сьогодні , це згадується ,як страшний сон , ,,,але там пекло , а ми в безпеці. Кожен з дому ніс подушки , матраси, ковдри , покривала, постіль , місцеві жителі доставляли ліжка для дорослих для діток ми мали 35 дитячих ліжечок. Вже ближче до обіду садок був готовий до прийому діток, На плиті вже чекав смачний обід. О 16.00 до нас приїхали гості 35 діток дитячого будинку, 14 чоловік обслуговуючого персоналу і 9 власних дітей . Дітки проживають у нас до тепер. Вихователі говорять , що вони знайшли нову домівку. Про дитячий будинок я обов’язково опишу в іншій історії , а сьогодні я хочу подякувати тим простим людям , волонтерам , які творять неймовірні речі , фондам , які ми знаходимо і вони нам допомагають. '