Тетяна, Сумська обл., 18.04.22

Привіт! Мене звуть Тетяна [...], я проживаю в місті [...], Сумська область. Сьогодні 01.03.2022. року. Зараз я сиджу на стільці в себе в кімнаті. Переді мною включений комп’ютер. Я вмію розмовляти на українській мові, але в себе в місті я спілкуюся на суржику. Це щось змішане між українською мовою та російською. Тому деякі слова можу вимовляти дещо не точно, як вони звучать на українській мові. Тож, що я вам можу розповісти: на вулиці йде війна яка розпочалася 26.02.2022., ще 25 числа ввечері я готувалася до тесту з біології, який повинний був бути в мене на той момент завтра. В мене доволі строга вчителька з біології та потрібно було справді вчити матеріал, всі 3 параграфи. Я їх всі вивчила! Вони були про модифікацію генів та інше. Тож, звичайно, я їх всі вивчила і лягла з чистою совістю спати. Прокидаюся, та мене будить мама, як ні в чому не бувало: «Діти, просипайтесь!». В мене є молодша сестричка, її звати Кіра, їй 8 років. Розбудила нас мама і каже: «Просипайтесь, діти! Збирайтесь в школу!». Отож, ми почали збиратися. Я вирішила зайти в чат, де ми спілкуємось з однокласниками. Так в нас є чат нашого класу в інстаграмі, де ми спілкуємось. Я заходжу і бачу повідомлення від свого однокласника, що почалася війна. Я гадаю, яка війна? Я йому пишу: «Яка війна?». Заспокойся. Введений лише черезвичайний стан. Нема ніякої війни, але мені почали скидати відео, де російська техніка скидує бомби, і вибухають будинки..ні, інфраструктура нашої країни.
В нашому місті дуже добре, що нічого не підірвали, але я дивлюсь і мені моторошно. Тож через пару хвилин мене позвала мама і сказала, что почалася війна. Вона включила телевізор і переглянула новини. Тож сьогодні було переважно тихо, і це дуже добре. Було чутно вибухи, звичайно, але не так часто як ще 27 числа, коли ми переховувалися в лісі. Доречі, тоді нам повідомила міська рада, що до нашого міста движеться техніка, дуже багато техніки і можуть стріляти. Тож ми відразу зібралися з нашими сусідами і поїхали в ліс, де є підвальне приміщення лише у сусідів, а у нас немає. Тож переховуватися ніде. Ми поїхали в ліс, і чули як випустили техніку Град, бо майже всі 40 вибухів – це було дуже лячно, дуже жахливо і моторошно. Також випустили снаряд, який влучив в дерево в 100 метрах від мене. Буквально 100 метрів від мене він попав в дерево! Я прикріплю фото, можете побачити. Вся земля задрижала, насправді. Моя собака, в мене є собака, німецька вівчарка, і вона не виходила зі своєї будки майже 4 дні від початку. Вона дуже злякалася!
Тож сподіваюсь, що завтра я прокинусь з мирним небом над головою і не під вибухи і постріли з автоматів. Слава Україні! Дякую нашому ЗСУ!